|
?:abstract
|
-
Мета роботи. Розробка комплексного підходу до модернізації системи управління туристичними послугами, який би дозволив ефективно протидіяти негативним наслідкам овертуризму та забезпечити сталий розвиток туристичної галузі. Дизайн/Метод/План дослідження. Використано аналітичний метод – використання статистичних даних, наукових публікацій, офіційних звітів туристичних організацій для аналізу поточного стану туристичного ринку та виявлення основних проблем, пов'язаних з овертуризмом. Компаративний (порівняльний) аналіз – вивчення і порівняння міжнародних практик управління туристичними послугами, зокрема тих, які були успішні у протидії овертуризму в різних країнах. Метод кейс-стаді для проведення детального аналізу конкретних прикладів туристичних місцевостей, які зазнали негативного впливу овертуризму, та оцінка вжитих заходів. Результати дослідження. Запропоновано розглядати овертуризм як комплексну проблему, викликану неконтрольованим зростанням кількості мандрівників на популярних територіях, що призводять до погіршення якості життя резидентів і туристської незадоволеності, руйнування культурної та природної спадщини, шкоди екології, інфраструктурних проблем, погіршення. Обґрунтовано визначення туризмофобії як крайнього вияву овертуризму; запропоновано концептуальну модель їхнього взаємозв'язку; узагальнено сформовані світові підходи до оцінки та запобігання овертуризму для вдосконалення управління туристичними послугами в умовах надмірного туризму. Сформовано стратегії регулювання овертуризму на різних етапах життєвого циклу туристських дестинацій – стратегію стимулювання розвитку туризму, стратегію превентивного реагування, стратегію обмеження туристської діяльності; сформовано та обґрунтовано механізм управління туристичними послугами на основі стратегій подолання овертуризму у зрілих туристських дестинаціях; запропоновано комплекс заходів для запобігання овертуризму на туристичних територіях. Теоретичне значення дослідження. Теоретична значимість результатів дослідження полягає в уточненні та доповненні розуміння сутності овертуризму та туризмофобії, накопиченні наукового знання у галузі вивчення наслідків овертуризму для приймаючих територій. Практичне значення дослідження. Практична значимість дослідження полягає у модернізації системи оцінки та запобігання овертуризму у зрілих туристських дестинаціях. За підсумками розробленого підходу до регулювання туристських послуг з урахуванням стратегій подолання овертуризму можна превентивно реагувати головні ризики виникнення проблем овертуризму. Запропоновані автором структурні моделі впливу туризму на населення та сприйняття дестинації відвідувачами, комплекс заходів щодо запобігання овертуризму можуть бути використані як інструмент планування розвитку туризму. Оригінальність/Цінність/Наукова новизна дослідження. Конкретизовано понятійно-термінологічний апарат овертуризму, визначено аспекти його негативного впливу на дестинації, узагальнено світовий досвід оцінки впливу овертуризму на території, що приймають. Сформовано стратегії регулювання овертуризму на різних етапах життєвого циклу туристських дестинацій та сформовано на цій основі пропозиції щодо розробки та вдосконалення механізму управління туристичними послугами для запобігання овертуризму. Перспективи подальших досліджень. Проблема овертуризму за останні роки з локальної перетворилася на глобальну. Для її вирішення необхідні подальші дослідження та формування комплексу заходів, що враховує інтереси всіх суб'єктів індустрії туризму і розваг, а також дозволятиме зберігати історичні, культурні і природні пам'ятники, що становлять спадщину всього світового суспільства. Тип статті. Теоретичний.
(xsd:string)
|
![[This page as RDF]](https://data.gesis.org/gesiskg/static/rdf-icon.gif){kind=icon}